ДО ГОЛОВИ
Свято-Покровський жіночий монастир 1 УПЦ МП

Миколаївський собор.

 Покровська церква. Збільшити...(фото 2005р.)

  Збільшити...(фото 2005р.)

Покровська церква. Збільшити...(фото 2005р.)

Покровський храм монастиря
пров. Бехтерівський, 15

Миколаївський собор. Збільшити...(фото 2005р.)

Миколаївський собор.  Збільшити...(фото 2005р.)

Миколаївський собор. Збільшити...(фото 2005р.)

Миколаївський собор
пров. Бехтерівський, 15

 Вхід до монастиря. Збільшити...(фото 2005р.)

Монастирська дзвіниця.  Збільшити...(фото 2005р.)

Вхід до монастиря. Збільшити...(фото 2005р.)

Збільшити...(фото 2005р.)

Поховання великої  княгині Олександри Петрівни.  Збільшити...(фото 2005р.)

Збільшити...(фото 2005р.)

Свято-Покровський жіночий монастир
пров. Бехтерівський, 15
1 Покровський монастир було засновано в 1889р. Великою Княгинею Олександрою Петрівною (у чернецтві - Настасія). Проект і будівництво - арх. Ніколаєв В.М.. При монастирі була створена безліч богоугодних установ - безкоштовні лікарня, притулок, амбулаторія й аптека, церковно-парафіяльна школа з гуртожитком для учнів (перші "фотографії променями Рентгена" були зроблені в Покровськ монастирі вже через рік після їхнього відкриття).
Існуючі храми: Миколаївський собор (1896-1906, за ескизом Великого князя Петра Миколайовича, коштом київського мецената Терещенко Н.А.) - верхній храм - на честь Святого Миколи, нижній храм - на честь ікони Богоматері "Живоносне джерело", Покровський храм (1890), храм Агапіта Печерського - у монастирській лікарні (1896-1897).
Радянська влада закрила монастир в 1925р. Відкрили монастир у 1942р., під час тимчасової окупації міста німецько-фашистсьимі військами. Після звільнення Києва, у монастирі був організований госпіталь. Більше монастир не закривавити. Тільки недавно повернута частина колишньої території монастиря. Після капітального ремонту (1999р.) розписаний і відкритий Покровський храм, відкрито храм Агапита Печерського, відновлюєтся Миколаївський собор.
Велика Княгиня Александра Петрівна (1838-1900), дочка принца Петра Георгієвича Ольденбурзського, вийшла заміж за великого князя Миколу Миколайовича, брата Олександра ІІ. Якось у Петербурзі, при падінні з карети на каміння, Олександра Петрівна пошкодила хребет. Хвора була паралізована і могла пересуватися тільки в інвалідній колясці. Княгиня переїхала до Київа, заснувала на свої кошти монастир, постриглася в черниці, померла і похована у монастирі.



  Copyright © Gennadiy Moysenko 2004
Hosted by uCoz