Кафедральний собор Української Православної Церкви Київського Патріархату
Володимирський собор бульв. Тараса Шевченка,
1 В 1852р. вийшов указ російського царя про побудову в Києві храму на честь рівноапостольного князя Володимира. Сім років збирали кошти. Архітектор Павло Спарро розробив проект з сімома куполами, і в 1862р., під керівництвом Олександра Беретті, розпочалось будівництво нового храму. Через 4 роки після початку будівництва майже готова споруда під власною вагою, внаслідок інженерних прорахунків, дала тріщину. Будівництво законсервували. Лише після візиту до Києва у 1875 році російського царя Олександра, який дав наказ про продовження робіт, справа, нарешті, зрушила з мертвої точки. Автором нового проекту став Володимир Ніколаєв. Будівництво було майже завершено у 1881 році, але у 1890 довелося, для попередження проникнення ґрунтових вод, проводити дренажні роботи. Після закінчення робіт по оздобленню інтер'єру
(розпис собору віконували такі відомі російські живописці як Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Михайло Врубель та інші, під керівництвом професора Адріана Прахова ),
у серпні 1896 року, собор було освячено. Таким чином від появи ідеї до її реалізації пройшло 44 роки.
За радянських часів у соборі працював "Антирелігійний музей", завдяки чому, собор повністю зберігся до наших днів. Тільки в у "часи застою" собор почав знову діяти.