Замковая гора

Київський Словарь
Кияни Замкова гора
романтичні куточки Києва ¹

Краєвиди Києва із Замкової гори

На Замковій горі

Язицьке капище

Ритуальний хрест на "Лобному місці"

Замкова гора з Пейзажної алеї

Сходи до Андріївського узвозу

Замкова гора з Уздихальниці

Вид на Замкову гору з вул. Нижній Вал

Кладовище на Замковій горі

Сходи на Замкову гору з вул. Акдріївський узвіз

Сходи на Замкову гору від Флорівського монастиря

Замкова гора з Боричива Тока,
фото 1893р.

Замкова гора з Боричива Тока,
фото 2017р.

останній польський воєвода Києва - Адам Кисель. На відміну від своїх попередників він, незважаючи на скрутні обставини Визвольної війни, намагався мешкати у Києві, що, вірогідно, і спричинило до виникнення нової назви гори - Киселівка

Флорівський цвинтар, Троїцька церква (1884)
зруйнована комуністами у 1929р.

¹
Одна з назв гори - "Хоревиця" тут розкопане поселення, яке можна пов’язати з Хоривом (VIII-ІХст.), одним з літописних засновників Києва.
У давньоруські часи гора була ремісничим (посадським) районом Києва.
Після татаро-монгольської навали, Київ відійшов до литовського князівства. Поставлений на Замковій горі київський замок став резиденцією удільного київського князя Володимира Ольгердовича (1362-1394), його сина Семена (1440-1455) та онука Олелька (1455-1470). За Володимира Ольгердовича у замку знаходився монетний двір, де карбувалася перша власно українська монета.
Після ліквідації (1471р.) київського князівства, замок став офіційною резиденцією київських воєвод. Тут розміщувалася воєводська канцелярія і відбувалися засідання київського гродського суду.
Серед київських воєвод найбільш відомі Костянтин-Василій Острозький (1559-1608), Станіслав Жолкевський (1608-1620), Адам Кисель (1649-1653).
У 1649р. замок разом з закріпленими за ним земельними володіннями на Оболоні був зданий Адамом Киселем в оренду київському магістрату також тут відбулися й переговори між Богданом Хмельницьким та воєводою Киселем з приводу розмежування повноважень між гетьманською та воєводською адміністрацією у Києві згідно Зборівського договору.
Замкову гору все частіше починають називати "Киселівкою", від прізвища останнього польсько-литовського воєводи Києва - Адама Киселя.
У 1840р. Замкову гору передано під цвинтар Фролівському монастирю, який перетворив її на престижне міське кладовище, а гору почали називати "Флорівська" (Фролівська). У 1857р. на ньому споруджено Троїцьку церкву, розібрану у 1930-ті роки після ліквідації (1918) монастиря та закриття кладовища.

Романтичний Київ - мало відомі привабливі куточки міста рекомендовані для прогулянок закоханих...